Ідея створення “двадцятки” для читання Псалтирі виношувалась давно. Ще до Великого посту Ірина Салашник запропонувала всім бажаючим здійснити такий подвиг, як читання Псалтирі.
Прихожани Мізоцької церкви, на чолі з благочинним Олександром Карпюком, охоче погодились. Люди приходили й записувались. Було замовлено 50 тематичних журналів «Начало» про Псалтир, де детально описувалось як правильно читати Псалтир, кафізми та Слави.
Заглибимось трохи в історію. Спосіб молитись по Псалтирі набагато древніший, ніж Іісусова молитва або читання акафістів. До появи Іісусової молитви древніми монахами було прийнято читати Псалтир напам’ять в умі (про себе), а в деякі монастирі приймались лише ті, котрі знали всю Псалтир напам’ять. В православній аскетичній практиці й до нині існує благочестивий звичай читання Псалтирі за згодою, коли група віруючих окремо один від одного прочитує всю Псалтир за одну добу. При цьому кожен читає одну дану йому кафізму вдома і згадує імена тих, хто молиться разом з ним за згодою. Наступного дня Псалтир знову прочитується повністю, при цьому кожен уже читає наступну кафізму. Якщо комусь в якийсь день не вдалося прочитати відповідну кафізму, то вона читається назавтра плюс наступна за порядком. Так протягом Великого посту вся Псалтир прочитується не менше сорока разів. Одній людині такий подвиг не під силу.
На даний час уже три двадцятки читає Псалтир у Великий піст. Читаючи цю книгу, ми розуміємо, який глибокий духовний зміст лежить в основі Псалтирі. Вона є незамінною в усіх наших потребах. Читання псалмів – це могутня молитва за зцілення хворих, у тяжких обставинах життя, у випробуваннях. Псалтир допомагає душам спочилих, а також нам самим знайти спокій, розраду, силу.
Від усього серця та душі хочеться промовити слова вдячності редакції журналу “Начало” м. Дніпропетровськ за безвідмовну допомогу в наданні та пересилці журналів, інших духовних видань, які люб’язно нам пропонують, протоієрею Олександру за духовні настанови, просвітницьку діяльність та служіння своїй пастві, Віктору Нечипоруку, Ірині Салашник, Людмилі Антонюк за починання і організацію добрих справ, за віддане служіння Матері Церкві.
Милість Твоя, Господи, хай буде над нами, бо ми надіємось на тебе (Пс. 32:22). Мирослава Лук’янчук
(515)